МНОГОТРУ́ДНИЙ, а, е, уроч. Який вимагає великих зусиль, несе в собі велике напруження; дуже важкий. У героїчних боях, у многотрудних буднях зростала наша країна (Ком. Укр., 11, 1959, 35); Вона замріялась, хвильку помовчала, перебираючи в пам’яті різні деталі свого багатого, многотрудного життя (Ряб., Жайворонки, 1957, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 766.