МНОГОЧЛЕ́ННИЙ, а, е.
1. спец. Який складається з кількох або багатьох членів, частин, елементів.
2. мат. Який складається з суми кількох одночленів. Многочленний алгебричний вираз.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 767.