МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.. Який пов’язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив "нестертий слід" у розвитку української мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 517).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 771.