МОВЧКО́М, присл., розм. Те саме, що мо́вчки 1. Вони помічати стали, що я усе мовчком сиджу… (Вовчок, VI, 1956, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 772.