МОВЧО́К, чка, ч., розм. Те саме, що мовча́ння 1. — Здорові, рибалки! — Ні слова хлоп’ята. Бо важить багато рибальський мовчок (Шер., Дружбою.., 1954, 19)! // У знач. присудк. сл. Ні слова (не говорити). Мовчок: розбив тато горшок, а мати і два, та ніхто не зна (Номис,. 1864, № 5949); — А зараз іди, Павлушо, і мовчок. Добре? Нікому ні слова, — попередив Кавун (Кучер. Трудна любов, 1960, 495).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 772.