МО́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мо́дний 1,4. Вони [експонати] привертають увагу високою майстерністю, модністю фасонів, вмілим використанням вишивки як однієї з головних деталей прикраси (Нар. тв. та етн., З, 1964, 45); Бучма — друг перетворення дійсності. Бучма — ворог порожньої модності (Тич., II, 1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 777.