МОЛОДУ́ХА, и, ж., діал. Молодиця. Ой дайте нам стільця.., щоб сіла молодуха (Сл. Гр.); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати, веліла оселитися в них (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 788.