МОЛОДЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., рідко. Абстр. ім. до молодцюва́тий. Де й поділася та самовпевнена молодцюватість, якою він так відзначався в таборі (Гончар, Людина.., 1960, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 788.