МОЛО́ЧНИК, а, ч.
1. Посудина, у якій подають до столу молоко або вершки. Потім вона вернулась, взяла в одну руку маслянку з маслом, в другу молочник з молоком (Н.-Лев., IV, 1956, 59); Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (Коч., II, 1956, 225).
2. Те саме, що молоча́р 2. — Тихо, Мері!.. Може, молочник то, може, поштар (Шер., Дружбою.., 1954, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 793.