МОНАРХІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до монархії, який грунтується на її принципах. Російською мовою остаточна ліквідація монархічного ладу називається встановленням демократичної республіки (Ленін, 9, 1949, 25).
2. Прикм. до монархі́зм і монархі́ст. Народний поет [Т. Шевченко] засуджував карамзінську монархічну історичну концепцію, що зводила всю історію Росії до історії царів (Наука.., З, 1961, 14); 3 пристрастю запального революціонера викриває [Панас] Мирний конституціоналістів, показуючи їх реакційний монархічний характер (Вісник АН, 5, 1949, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 794.