МОНОЛІ́ТНО. Присл. до монолі́тний 2. До свого з’їзду КП України прийшла монолітно згуртованою навколо ленінського Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу (Рад. Укр., 16.1 1959, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 796.