МО́РВА, и, ж., діал.
1. Шовковиця. — У нас були кози, був виноградник, садок .. Багато маслин і горіхів і морви (Тулуб, Людолови, II, 1957, 347).
2. Плоди шовковичного дерева. Шмигали під руки з стиглою морвою малі татарчата (Коцюб., II, 1955, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 800.