МОРЕТРУ́С, у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі. До одного виду геологічних явищ, разом з землетрусами, відносяться моретруси (Про вулкани.., 1955, 29); Страшна річ — моретруси. Стрясіння морського дна спричиняється до появи величезної хвилі, що дістала назву цунамі (Веч. Київ, 14.11 1967, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 694.