МОРФІНІ́СТКА, и, ж. Жін. до морфіні́ст. Краще пролежати лишній місяць, ніж робить такі "проби", від яких рискуєш зробитись морфіністкою (Л. Укр., V, 1956, 187); * У порівн. Лице було бліде й лиснюче, неначе в морфіністки (Н.-Лев., IV, 1956, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 807.