МОСЬПА́НЕ, невідм., ч., заст. Уживається як звертання в знач. милостивий пане добродію (у 1 знач.). — Ей, я лиха не боюся, 3 ним ночую, з ним і днюю… Ти втікай, бо я, мосьпане, На таких, як ти, полюю! (Л. Укр., І, 1951, 365); Заманулося комусь похворіти, — лягай, мосьпане, до лікарні на біле простирало, лежи й грейцара не плати (Ю. Янов., І, 1954, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 809.