МОТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Швидко піти, побігти кудись; метнутися (у 2 знач.). [Явдоха:] Прокинулись, вже сонечко височенько, мотнулася по воду, поки зварила страву — обідня доба (Крон., II, 1958, 425); Швидко порозкладала [Зоя] прибори і мотнулася з кімнати, війнувши квітчастою спідницею (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 811.