Слово "моторний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МОТОРНИЙ1, а, е.

1. Прикм. до мото́р. Моторна деталь; // Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех.

2. Оснащений мотором, якому надає руху мотор. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. Не гули моторні машини в полі, не красувались свіжою фарбою широкі сіялки (Довж., І, 1958, 388); Чути було, як на річці тріскотів мотор. То йшов моторний човен (Трубл., І, 1955, 99).

МОТО́РНИЙ2, а, е.

1. Проворний, спритний. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак. Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак (Котл., І, 1952, 65); Сергієві здається, ніби мати й зростом поменшала. Однак лишилася вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Мушк., Чорний хліб, 1960, 16); Моторні білочки; // Жвавий. Панни відразу, по першім глечику квасного підсметання, віднаходять гумор, робляться свіжі й моторні (Фр., IV, 1950, 260).

2. Який виконується енергійно, у швидкому темпі. Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Л. Укр., III, 1952, 224).

МОТОРНИЙ3, а, е. Руховий (про психо-фізіологічні процеси). Характер і ступінь впливу фармакологічного сну на моторну функцію шлунка в період травлення в собак переважно залежить від часу настання, глибини й тривалості сну (Фізіол. ж., VI, 2, 1960, 209); Координація обох рук у них [сліпих] досягає великої досконалості. Обидві руки, виконують сенсорну й моторну функції та відіграють то опорну, то пізнавальну роль (Рад. психол. наука.., 1958, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 812.