МОТО́РЧИК, а, ч. Зменш, до мото́р. Електричний моторчик легко крутить млинок (Мушк., Серце.., 1962, 114); Його мрія починалася з одноциліндрового моторчика на чотири сили.. і сягала до найпотужнішого корабля (Смолич, V, 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 813.