МОХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до мох. Він сів на вершку гори, на м’який моховий килим (Фр., III, 1950, 400); Бризкало до пояса з-під мохової купини (Хотк., II, 1966, 277); // Який поріс мохом. Мохові болота утворюються поза річковими долинами (Курс заг. геол., 1947, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 814.