МОШВА́, и, ж., збірн. Те саме, що мошка́. Дуже мошва диму боїться! (Вишня, І, 1956, 329); Над головою [хлопців] роєм вилася мошва та комарі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 49); * У порівн. Про що не подумаєш, а вони [думки] вже тут, мов мошва ота, над головою крутяться, жалять (Цюпа, Назустріч.., 1958, 41); Хмара мошви.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 815.