МІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., спец. Здійснювати міграцію; пересуватися, переміщуватися. Починаючи з квітня-травня, велика ставрида косяками мігрує вздовж Кавказьких берегів у північні райони Чорного моря на місця нагулу і розмноження (Наука.., 7, 1958, 38); Клітини, що мігрували з посаджених кусочків пухлини, мали в основному форму коротких, бідних на відростки веретен (Мед. ж., XIX, 1, 1949, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 724.