МІЖВУ́ЗЛЯ, я, с., спец. Частина стебла між двома вузлами — місцями прикріплення листя, а також пагінців, коренів. У стеблі очерету звичайного, яке складається з вузлів і міжвузлів, вміст води збільшується в напрямку знизу вгору, а вміст сухої речовини — зверху вниз (Наука.., 11, 1963, 40); Стебло рицини поділяється на міжвузля.. Від кожного міжвузля відходять листки, а з їх пазух виростають гілки, що закінчуються, як і головне стебло, гронами (Колг. енц., II, 1956, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 727.