МІЖПЛАНЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Який функціонує, знаходиться між планетами. І не будуть страшні метеори владарям міжпланетних шляхів (Сос., Солов. далі, 1957, 8); Родючості землі немає меж, як немає їх і в міжпланетному просторі, як немає меж людському розуму й винахідливості (Кучер, Трудна любов, 1960, 124).
2. Який існує, відбувається між планетами. Супутники Землі і автоматичні міжпланетні станції міцно увійшли в арсенал технічних засобів для дослідження космічного простору (Рад. Укр., 7.ІІ 1964, 1); Жюль Верн — перший письменник нового часу, який в яскравій літературній формі висунув ідею міжпланетних перельотів (Наука.., 10, 1965, 31); Ціолковський, що науково обгрунтував можливість міжпланетних польотів, .. усі праці свої передає більшовицькій партії і Радянському урядові (Тич., III, 1957, 276); // Признач. для польотів між планетами (про ракети, кораблі). — Я розповідав їй казку про срібний міжпланетний корабель і обіцяв його їй подарувати (Собко, Срібний корабель, 1961, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 728.