МІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, недок., перех. Те саме, що змі́нювати. Хому Хаєцького фронтове життя мінило на очах у всіх (Гончар, III, 1959, 201); Темінь і світло перекочувались по дівочому обличчю, примхливо мінили його (Стельмах, На.. землі, 1949, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 740.