Слово "міністр" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МІНІ́СТР, а, ч. Вища урядова особа, яка очолює міністерство; член уряду, який керує міністерством. Іван займався всіма ділами, був коло царя як міністр (Калин, Закарп. казки, 1955, 76); Міністр доповідав про тисячі нових чудесних шкіл, збудованих на безмежних просторах Батьківщини (Донч., Ю. Васюта, 1950, 42).

Міні́стр без портфе́ля — у деяких капіталістичних країнах — член уряду, який не очолює відомства, а виконує особливі доручення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 742.