МІТКАЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до мітка́ль. Міткалева фабрика; // Зробл. з міткалю. — Ти не погана. — Авжеж-те! — зарегочеться вона на всю хату, спішно ховаючи свої рясні кілечки під міткалеву хусточку (Л. Янов., І, 1959, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 756.