МІ́ШАЛКА, и, ж. Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого-небудь. Мішалки при підживленні повинні так само, як і при обприскуванні, безперервно перемішувати рідкі добрива, а особливо коли їх змішують з мінеральними (Колг. Укр., 4, 1957, 20); Це [доступ повітря до кормів] досягається систематичним і старанним перемішуванням кормової маси ручними або механічними мішалками (Свинар., 1956, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 760.