Слово "набалдашник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАБАЛДА́ШНИК, а, ч. Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Лешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашником (Ю. Янов., І, 1954, 202); // Оправа або потовщення на кінці деяких предметів. Урядник.. глянув на старосту, якого він весь час легенько ляскав по плечу нагаєм з кістяним набалдашником (Юхвід, Оля, 1959, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 11.