НАБУРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАБУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. набура́влять; док., перех. Робити яку-небудь кількість дірок свердлом. Столяр набуравив дірок у дереві,
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 21.