НАВ’Ю́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нав’ю́чувати і нав’ю́чуватися. Для правильного використання і зберігання коня потрібно строго додержувати порядку нав’ючування (Конярство, 1957, 167); Із складу групи начальник призначає окремих осіб, яким доручає такі господарські обов’язки: заготівлю похідного спорядження, нагляд за.. вивантаженням, нав’ючуванням, станом в’юків у дорозі (В дорогу, 1953, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 44.