Слово "навальник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАВА́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін. Працював [Гарасько] за навальника біля самої пічки.. Ліворуч, між подом і стелею, тяглася покришена гранчаста стінка вугілля (Панч, І, 1956, 390); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: — Добрі нині наші справи (Воскр., Цілком.., 1947, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 24.