НАВЕ́ДЕННЯ, я, с. Дія за знач. навести́, наво́дити. Дівчата, особливо Маруся, проявили себе досить тямущими, в господарстві, і їх невсипущі руки придалися в наведенні отих передзимових порядків (Вільде, Сестри.., 1958, 460); Частина, де служив Максим, готувалася до наведення понтонів (Рибак, Час.., 196.0, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 27.