НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і НАГОТО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. нагото́вляться; док.
1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості.
2. тільки док., до чого, з інфін. Привести себе в стан цілковитої готовності до чого-небудь. Люди, котрих Гітлер вважав уже.. підкореними, знову озброїлись, наготувались до затяжної війни і не похитнулися б, не кинули б зброї навіть тоді, коли б війна затяглася на ціле століття (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 28); Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (Гончар, III, 1959, 131); Юхим сплигнув із сходів і підбіг до огорожі. Тут біля воріт за стовпом став і, звівши рушницю, наготовивсь (Головко, II, 1957, 354); Схвильований Юрко і собі ж було наготовився йти за Ільком-побратимом (Козл., Ю. Крук, 1957, 347).
3. тільки недок. Пас. до нагото́влювати, наготовля́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 55.