НАГРАБА́СТАТИ, аю, авот, док., перех., розм. З жадібністю набрати багато чого-небудь. Награбаставши в обидві жмені мідяків, срібняків і золота, всипав [Михайлик] теє багатство в новісіньку смушеву шапку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 55.