НАДВИРОБНИ́ЦТВО, а, с., ек. Виробництво товарів, що перевищує попит на них і можливості збуту. Сполучені Штати — найбагатша капіталістична країна, вона має надвиробництво сільськогосподарських продуктів (Рад. Укр., 19. III 1963, 1); Надвиробництво товарного хліба в Північній Америці, Аргентіні, Австралії, Канаді, звідки надходила велика кількість дешевого зерна, викликало світову аграрну кризу (Іст. УРСР, І, 1953, 495).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 63.