НАДЗІ́Р, надзо́ру, ч., діал. Нагляд. — Тут [у селі] у нас надзір дуже острий (Фр., II, 1950, 153); — Я тебе не віддам з-під свого надзору так легко, як думаєш. Будь ти собі і який повнолітній мужчина (Коб., III, 1956. 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 66.