НАДИ́ХАТИСЯ див. нади́хуватися1.
НАДИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і НАДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТХНУ́ТИСЯ і НАДИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Відчувати приплив сил, бадьорості, душевного піднесення під впливом чого-небудь. Я ніби чую, як над цими велетнями витає дух Байрона, Гете, Руссо, Вольтера, цих велетнів людського духа, котрі.. надихались в цих дивних горах духом поезії (Н.-Лев., II, 1956, 399); Надихнувшись чарівної сили, на баского скочив він коня (Забіла, У.. світ, 1960, 173); *,0бразно. Нова українська література з самого початку надихалася прикладом Шевченка та йшла його шляхом (Рад. літ-во, 2, 1964, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 68.