НАДУРИ́ТИ, дурю́, ду́риш, док., розм.
1. перех. Ввести кого-небудь в оману; обдурити, обманути.
2. неперех., з кого. Обдурюючи, діючи нечесно, відбирати в кого-небудь щось.
◊ Надури́ти го́лову кому — позбавити кого-небудь здатності розсудливо міркувати. За цілий день надурять діти голову (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 82.