НАЖИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАЖЕ́РТИСЯ, ру́ся, ре́шся, док., вульг.
1. Те саме, що наїда́тися. Ніяк не нажереться (Сл. Гр.).
2. перен. Повністю задовольняти потреби, бажання і т. ін. — І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може… (Стельмах, І, 1962, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 87.