Слово "най" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАЙ.., префікс. Уживається для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників із значенням найбільшої або найменшої міри якості, напр.: найблагоро́дніший, найвідо́міший, найзага́льніший, найоригіна́льніший, найсуттє́віший і т. ін.

НАЙ1, част., діал.

1. Хай, нехай. [Маня:] Хто обвинитель [обвинувач]? Най виступить і говорить! (Фр., IX, 1952, 8); Най уже на тім скінчиться, що вони не могли побратися. Най уже так буде (Коб., II, 1956. 21).

2. у знач. спол. Уживається у знач. щоб. — Ходім зараз до матері, най вона втішиться, що має таку добру дитину… (Коцюб., І, 1955, 18); — Дай та дай мені того борщу, най хоч похлептаю [похлебчу] (Март., Тв., 1954, 36); — Співай, хлопче. Най серце за неправду болить змалечку (Головко, II, 1957, 11).

НАЙ2, на́ю, ч. Духовий дерев’яний музичний інструмент; флейта з кількох трубок. Серце завмерло, не стука. Піснею сповнене вкрай. Грає Феніке Лука, Чари розсипав най (Дор., Літа… 1957, 98); Через Карпати і Дунай Прислали подарунок — най. А давню має він прикмету: То сім сопілок з очерету (Мал., III, 1957. 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 96 - 695.