НАКЛЬО́ВУВАТИСЯ1, ується, недок., НАКЛЮВА́ТИСЯ, ює́ться, док. Клюючи багато, вдосталь наїдатися (про птахів). Тільки птахи не робили запасів навіть на завтрашній день. Вони просто досхочу накльовувалися смачних пшеничних зерен (Ів., Ліс. казки, 1954, 134); — Ой не клюйте,гайворони. Чумацького трупу, Наклювавшись, подохнете Коло мене вкупі (Шевч., II, 1963, 148); [Кнур:] Курка наклюється латаття та здохне (Мирний, V, 1955, 90).
НАКЛЬО́ВУВАТИСЯ2, ується, недок., НАКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.
1. Клюючи, пробивати, продовбувати собі вихід (про пташеня, яке виводиться з яйця). Коли наклюнулось, то й вилупиться (Номис, 1864, № 4890).
2. Трохи проростати, розкриватися (про зерно, бруньки і т. ін.). Через 2 — 3 доби після зволоження у 5 — 10% насіння починають з’являтися корінці (насіння накльовується) (Зерн. боб. культ., 1956, 64); Листя на деревах ще тільки наклюнулось, але воно вже зеленіло (Гур., Життя.., 1954, 176); При висіві горіхів, які наклюнулись, застосовують прищипування кінчиків корінців (Лісівництво.., 1956, 223).
3. перен., розм. Неясно виникати, починатися. Він вже давненько любив Настусю, і в його вже накльовувалась думка її сватати (Н.-Лев., IV, 1966, 333); — А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? — Факт. Потайки молиться на її фотографію (Гончар, III, 1959, 336); В літературі нашій наклюнулась суперечка про принципіальне питання: як розуміти націоналізм? (Фр., XVI, 1955, 132); В мене наклюнулись такі хороші стосунки з Яриною (Збан., Малин, дзвін, 1958, 319); // Зароджуватися, виникати, з’являтися. В серці Кованька наклюнулось недобре почування помсти (Н.-Лев., І, 1956, 629); У нього наклюнулась ідея: нанести нашому голові новорічний візит (Ряб., Жайворонки, 1957, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 106 - 107.