НАКОПИ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКОПИ́ЧИТИСЯ, читься, док.
1. Поступово збиратися, накоплятися в якій-небудь кількості. Силосорізки щозмінно очищають від бруду, який накопичується (Орг. і технол. тракт, робіт, 1956, 268); // перен. Збільшуватися, додаватися. Неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Вільде, Сестри.., 1958, 445); Змив [Андрій] у воді разом з пилом і втому, що накопичилася у тілі за довгий робочий день (Минко, Вибр., 1952, 93).
2. Нагромаджуватися, навалюватися в якій-небудь кількості або купою.
3. тільки недок. Пас. до накопи́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 108.