НАКРА́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКРА́СИ́ТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док. Підфарбовувати губи, брови і т. ін.; нафарбовуватися. — Ой, твоя мила у лузі над водою Умивається зіллячком купиною, Утирається шитою хустиною, Накрашується червоною калиною (Чуб., V, 1874, 518); Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (Н.-Лев., III, 1956, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 110.