НАКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накре́слити. Десь далеко за обрій тяглися ніби накреслені по лінійці рядки кукурудзи (Хлібороб Укр., 10, 1965, 27); Я бачу в накресленому п’ятирічному плані здійснення віковічних сподівань, прагнень нашого народу (Довж., III, 1960, 318); На фронтоні музею накреслені польською мовою слова: "Справа Леніна безсмертна" (Рильський, III, 1956, 56); Рельєфно накреслені постаті головних персонажів (Мист., 1, 1966, 19); //накре́слено, безос. присудк. сл. На невисоких столах лежать карти. Там все накреслено, все розраховано (Собко, Кавказ, 1946, 107); Образ садівника в цьому творі ["Черешні цвітуть" О. Гончара] лише накреслено (Рад. літ-во, З, 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 110.