НАЛАШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Готувати що-небудь; приводити в стан готовності. — Не знаєте, чи хазяїн уже устали? — спитався він. — Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати (Мирний, І, 1954, 242); Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві (Тют., Вир, 1964, 454).
2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Ю. Янов., II, 1954, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 116.