НАЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. налю́бляться; док.,розм. Любити протягом довгого часу. Може, і він, з яким не налюбилася, десь хоч серцем почує тебе, хоч у думці побачить (Гончар, II, 1959, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 122.