НАМАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чим, розм. Багато, довго помахати чим-небудь. Таки немало аршином намахався (Л. Укр., V, 1956, 388); Микола так намахається за день молотом, що повертається додому, мов напідпитку (Підc., Віч-на-віч, 1962, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 125.