НАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нами́лювати. Іван заніс руку, щоб розпочати намилювання другої щоки, як раптом почув шкрябання за дверима (Загреб., День.., 1964, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 127.