НАПЕРСТЯ́НКА, и, ж. (Digitalis L.). Трав’яниста лікарська рослина з квітками, схожими на наперсток; настій з її листків використовують при хворобах серця. Наперстянка в дикому стані росте в гірських районах південно-західної Європи (Колг. енц., І, 1956, 696); // Препарат, виготовлений з цієї рослини. Вплив лікарських речовин різноманітний, наприклад, кофеїн, атропін, адреналін, алкоголь пульс прискорюють, наперстянка сповільнює (Заг. догляд за хворими, 1957, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 141.