Слово "напополам" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАПОПОЛА́М, присл., розм. Те саме, що попола́м. Павло кілька разів зряду жадібно затягся цигаркою. — Брехня! Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (Головко, II, 1957, 474); Вовки виють в степах, буран рве землю, мете за вікном сніговицею напополам з піском (Гончар, II, 1959, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 156.